Меню сайта

Лучшие игроки команды в матчах с "Орбитой"

Елена Сидоренко

Анна Лисеенкова

Главная » 2013 » Август » 15 » Юлія Марковська: «Хочу завершити кар’єру перемогою в чемпіонаті України»
16:18
Юлія Марковська: «Хочу завершити кар’єру перемогою в чемпіонаті України»
     До вашої уваги пропонується інтерв'ю з кращим ліберо минулого сезону, волейболісткою «Сєвєродончанки» Юлією МАРКОВСЬКОЮ. Нагадаємо, що вона представляє білоруську волейбольну школу. Само собою для літньої пори, дзвінок зістав її на одному з передсезонних зборів команди, тож і перші питання стосувалися саме моментів підготовки.

 - Юлію, перші враження від роботи з новим тренером?

- Дуже позитивні. І тренер подобається, і сам тренувальний процес.  Що стосується, самих тренувань, це загально-фізично підготовка – бігаємо, стрибаємо. Гарій Шамоєвич нас не заганяє – від простого до складного переходить.

 МИНУЛИЙ СЕЗОН

- А яких вражень більше залишив минулий сезон, перший для вас в українському волейболі – позитивних, чи негативних?

- Більше позитивних. Мені сподобалося грати в новому для себе чемпіонаті. Дуже цікаво було діяти проти «Хіміка», непогана команда в Луцьку та й у нас команда конкурентоспроможна, молода, з хорошою перспективою.

- Які матчі залишилися в пам’яті?

- Напевно, матчі першого етапу Кубку України, де нам вдалося виграти всі чотири матчі – у «Волині», «Орбіти», «Кряжа» та «Ковеля». Ті ігри були одними з перших для мене за мій новий клуб, тому і запам’яталися.

- Відчули різницю в рівні між білоруським та українським чемпіонатами?

- Так. Різниця в рівні, звичайно ж, є – в Україні він вище. В Білорусії я грала довгий час і вже вивчила усі команди, а тут, само собою, все по-новому – суперники, волейболістки. Мені було набагато цікавіше грати тут, ніж у білоруському чемпіонаті, який втратив багато гравців серйозного рівня, котрі поїхали грати за кордон, що відзначилося на його рівні – він став слабеньким.

- Для вас як для ліберо, з якими командами було найбільш складно грати?

- В цьому сенсі багато чого залежало від нашого блоку. Якщо він грамотно поставлений, грати легко, а якщо існують проблеми в цьому сенсі, то й гра ліберо ускладнюється.

- Складно було пристосуватися до схеми гри, яка була в «Сєвєродончанці»?

- Так, спочатку команда грали по незвичній для мене схемі, коли зв’язуюча блокувала в третій зоні. Я вперше зіштовхнулася з такою, було незручно на перших порах, але з часом вже звикла до неї. А вже потім ми перейшли до «класики».

- Можливо були для вас гравці із незручною подачею?

- Так. У Ганни Антоненко з «Орбіти» була складна для прийому подача, в нашій команді - у Тетяни Літвіновської. Також незручна подача у Олени Туркули. Коли ми грали із «Волинню», ми часто-густо «злітали» з прийому саме під час ії подач.

- Як розподілявся прийом у «Сєвєродончанці»?

- Крім мене, приймали і гравці четвертої зони, весь майданчик звісно не перекриєш - з того боку сітки теж стоять не дурні люди, теж бачать розвиток подій. А ось що стосується якості прийому, розумієте, бувають прийомні дні, а бувають і неприйомні – робиш начебто все правильно, а з доводкою проблеми. Зараз ми отримали посилення у обличчі Юлії Лонюк та Олени Сидоренко, які дуже допоможуть команді, зокрема, на прийомі.

 

ПОРАЗКИ ТА ЇХ ПРИЧИНИ

- Поговоримо по окремі матчі. «Сєвєродончанка» доволі успішно провела передноворічну частину сезону – перемогла «Хімік», вийшли у фінал Кубку. Але у вирішальному матчі за трофей програла «Волині» без бою. Чому?

- По-перше, через те, що в команді багато молодих гравців. Можливо не вистачило досвіду, психології та, мабуть, напору.  Напевно, злякалися того, що можуть виграти трофей. Начебто, налаштувалися добре, але вийшли на майданчик і нічого не виходило. Як і в кінцівці чемпіонату. На «Орбіту» налаштувалися, обіграли з рахунком 3:0, а ось в матчі з «Волинню» - нічого не вийшло. У молоді очі по п’ять копійок, руки, наче пластилінові. Питання досвіду, на мій погляд.

- А ось в матчі першого фінального туру «Сєвєродончанка» поступилася «Орбіті» майже без боротьби, та і з «Хіміком» схожа картина…

- Не хочеться виправдовуватися, але знов таки можна списати це на недолік досвіду молодих волейболісток. Мені складно судити, адже я не проходила передсезонну підготовку з командою, але, на мій погляд, команді наприкінці сезону не вистачало «фізики», вже зимою дівчатка почали втрачати свої кондиції.

- Вибачте, що змушую вас відповідати на складні питання, але не можу не спитати, що ж трапилося з командою у заключному матчі чемпіонату, коли «Сєвєродончанка» вигравала у «Волині» в четвертій партії 12:2, але примудрилася програти?

- Це щось із області фантастики. Це складно пояснити. Не вистачило всього по трохи: фізично, психологічно та й досвіду, звісно.

 ПОЗИТИВНИЙ ПОГЛЯД

- Додамо трохи позитиву. Нехай ви не отримали медаль, вас визнали кращим ліберо чемпіонату. Як ви до цього поставилися?

- Звісно, було дуже приємно. Не очікувала, що саме мене визнають кращою. Звичайно, що я хотіла завоювати ще й медаль чемпіонату і не якусь, а саме золоту. В Білорусії я ставала чемпіонкою, завойовувала Кубок, тож хотілося виграти ці ж трофеї і в Україні. Розраховую, що це вдасться це зробити в наступному сезоні.

- А які враження взагалі від перебування в новій для вас країні?

- Позитивні. Мені сподобалося країна, регіон, де базується наша команда. Поїхали з чоловіком у відпустку в Білорусію та згодом скучили, захотілося повернутися.  Тут люді дуже хороші, зокрема керівники клубу – директор Любов Афанасьєвська, яка завжди допоможе у вирішенні будь-яких питань, мер міста Валентин Казаков, котрий постійно опікується питаннями життєдіяльності команди. Взагалі всі ці моменти підштовхнули до того, щоб підписати контракт ще на один рік. Відношення людей до тебе притягує, і ти хочеш з ними працювати. Та й дівчатка, як я вже говорила, дуже перспективні. Грамотний тренерський підхід, і з них виростуть висококласні гравці.

- Не можу не торкнутися теми збірної. В минулому році у виданні «Прессбол» ви відповіли головному тренеру збірної Віктору Гончарову на його критику у свою адресу. Щось змінилося з тих часів?

- Ні. Не хочу про це думати, та й їхати туди не хочу. Не ті вже роки, щоб їздити в збірну. Нехай вже молодь грає.  

- Але хотілось би, напевно, зіграти у фіналі чемпіонату Європи?

- А я вже грала на чемпіонаті Європи, коли командою керував Микола Васильович Карполь. Зараз у нас дуже важка підгрупа: серед суперників – Росія, Азербайджан та Хорватія. Вважаю, що у нашої команди, на нинішній момент дуже молодої, немає майже ніяких шансів на вихід в плей-офф. Якщо вийдемо, це буде успіх.

- Але все рівно спостерігатимете та вболіватимете за своїх подружок, так?

- Звісно. Та й за українську збірну переживала, коли вона грала стикові матчі. Хороша команда, але на жаль, далі пішли французькі волейболістки.

- Ви вже трохи згадували про наступний сезон, але зараз більш конкретне питання. Які ставите задачі перед собою?

- Хочеться завершити кар’єру  з медаллю чемпіонату України, бажано, звісно, золотою. Так, цей сезон буде, скоріш за все, останнім для мене у волейболі, адже треба вже подумати про сім’ю, про дитину. 


ФВУ




Просмотров: 820 | Добавил: Knabengoff | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Афиша


СЕЗОН ОКОНЧЕН

ДО НОВЫХ ВСТРЕЧ!


Последние матчи
ЧУ.ФИНАЛ. 2-й тур
12.04.2014
Северодончанка
0
Химик (Южный)
3
(17:25, 10:25, 19:25)
13,04,2014
Северодончанка3
Орбита
0
(25:21, 25:17, 25:13)

Финал. 2013-14
МКомандаОИС/П
1
2
3
4
Химик
Северодончанка
Орбита
Галычанка
18
16
7
1
6
6
6
6
16-4
15-7 7-13
4-18
Регулярный чемпионат 2013-14
МКомандаОИС/П
1
2
3
4
5
6
7
8
Химик
Северодончанка
Орбита
Галычанка
Волынь
Керкинитида
Кряж-Медунив.
Регина
80
57
55
43
38
34
20
1
28
28
28
28
28
28
28
28
83-12
65-31 63-38
55-54
46-54 46-58
30-70
13-84


Галерея Н.Скуридина
6-й тур. Галычанка


5-й тур. Регина (Ровно)
Обновлено 21.01.2013


Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Форма входа

Связь с адиминистрацией. E-mail: sever-volley@i.ua  Использование материалов сайта разрешается только при условии ссылки на

"Фан-клуб ВК "Северодончанка" //sever-volley.at.ua"© 2024 |