-Юрій Станіславович, нещодавно в Тернополі відбувся щорічний конгрес федерації волейболу, розкажіть будь-ласка які там питання піднімались і які по них рішення приймались.
-Перш за все, я зазначу, свого часу саме я стояв біля витоків жіночого волейболу в Черкасах. Я 14 років член виконкому Федерації волейболу України, заслужений працівник фізичної культури і спорту. Я був на конгресі, хоча конгресом це назвати важко, це посміховисько! Ніяких важливих питань розвитку волейболу порушено не було. Я, як людина не байдужа до українського волейболу, не можу мовчати. Правду кажуть, що близьке пізнається на відстані. Давайте повернемось у 2004 рік, коли відбувався звітно-виборчий конгрес у Запоріжжі. За певний час до нього певні кола почали розказувати, що це неподобство, що «агроном» Сидоренко керує українським волейболом, цим повинні займатись професіонали. Я хотів би нагадати усім, подивіться що було нажито федерацією при Сидоренко і що ми маємо зараз. Що залишив українському волейболу Сидоренко? Це приміщення федерації на Михайлівській площі, чудовий, компетентний колектив, газету «Волейбол». Сидоренко залишив 72 команди в чемпіонаті України, залишив участь жіночої збірної в олімпійських іграх, а чоловічої в чемпіонаті світу в Японії. Оце те, що залишив «агроном» Сидоренко. А що зробили за 5 років професіонали, Бібер та Туровський? Обіцяно було багато: і спонсорів знайти, і чемпіонат на кращий рівень підняти. Чому ж нічого з цього за 5 років зроблено не було? Це лише номінально усім керує Туровський, а на практиці всім заправляє Бібер. І зараз ключовим у нас є не чемпіонат України з волейболу, а суддівство чемпіонату України з волейболу.

-Як це розуміти?
-В суддівстві у нас все гаразд: вони за добу до матчу приїжджають, вони отримують оплату своєї роботи в приймаючих клубах, клуби оплачують їм харчування, проживання, хоча федерація отримує по 30 тисяч гривень членських внесків за участь в суперлізі, при цьому ні копійки не тратячи на організацію чемпіонату. Виходить, що ми віддаєм 30000 гривень і все! Потім виходить, що клуби самі проводять чемпіонат, за свої кошти. Ось такий вам наведу приклад: в Черкасах гра в суботу, технічний делегат приїжджає в п’ятницю, хоча з Одеси поїзд в Черкаси прибуває щоденно в 6 годині ранку. Скажіть, кому він потрібен в п’ятницю? Президенту клубу? Команді? Палацу спорту? Він потрібен, бо вечором він має провести нараду. Чому в баскетболі технічний делегат потрібен лише за півтори години до гри? Та ту ж саму технічну заявку можна заповнити за декілька хвилин! І півтори години перед грою повністю хватає, а про всі інші нюанси гри команди можуть домовитись між собою самі. Чому ми можемо, прибути скажімо в Тернопіль, в день гри зранку, нормально розмістившись в готелі віддихнувши, а технічному делегату це важко? Хоча б на таких простих речах можна економити для клубу 400-500 гривень (проживання, харчування), а якщо цю суму помножити на 7 домашніх турів? Я вважаю що даний шлях надалі – це шлях в нікуди! У нас все крутиться навколо суддівства. Ті ж самі міжнародні наші судді в нас судять по одному, а за кордоном по іншому. Тому що вони знають, що там їм за таке суддівство «голову відкрутять». Ось скажіть мені будь-ласка, яке відношення мають регіональні судді, судді які судять на лінії, судді-секретарі до Федерації волейболу України, які є «невиїзними»? Та практично ніякого! То чому ж вони мають сплачувати внески до федерації? Та спрямуйте ці внески до регіональних колегій суддів, регіональних федерацій, хай вони купують форму, проводять навчальні семінари, тренінги для підвищення рівня суддівства. Взяти ту ж газету, яка виходила при Сидоренку, та невже так важко, із більш ніж двохмільйонного бюджету, найти кошти на випуск хай не регулярної газети а хоча б щоквартального вісника де можна було б почерпнути відомості про волейбольні клуби, там же, можна і надрукувати їхніх спонсорів, що також плюс для тих хто виділяє кошти командам. Навіщо ж на конгресі, де потрібно вирішувати більш глобальні питання слухати суху статистику???

- На конгресі утверджувалось, які команди приймуть участь у чемпіонаті України 2009/2010?
- Ні. Цього не проводилось. Ми повинні до 10 липня подати список команд які прийматимуть участь у чемпіонаті. Чому ж цього не зробити на конгресі? Там би зразу засіла комісія і затвердила учасників чемпіонату. В тій же Росії календар складений уже 2 тижні тому! А в нас виходить, що до 10 липня подаються заявки команд, а до 29 липня складається календар чемпіонату і на виконкомі федерації який відбудеться 29 липня він затверджується!

- А як же командам планувати свою підготовку до чемпіонату?
- Ми цього не знаємо, тож змушені чекати до 29 липня коли буде відомий остаточний календар. Це не є нормально, і це, мішає командам повноцінно готуватись до нового сезону. Ми ж не знаємо коли почнеться чемпіонат, чи на початку вересня, чи в жовтні! А тренувальний план то треба складати…


-Скажіть, будь-ласка, чи важко знайти спонсорів для такого турніру як чемпіонат України з волейболу?
-Звісно ж це можливо, знайти інформаційного, генерального, титульного спонсора. Гадаю це не є проблемою. Я не кажу про міліонні спонсорські контракти, але хоч якісь кошти знайти можна, якщо вам важливі клуби, хоч якісь пільги клубам надати. При Сидоренко ми мали статус національної федерації, сьогодні його нема. Чому? Тому що Туровський направо й наліво роздає трансфери на зміну спортивного громадянства. Ось взяти наприклад Гончарову. Можна було спокійно не давати їй трансфер, а узгодити з Росією, що ще цей олімпійський цикл вона виступатиме за Україну. Цокур, Дробишевська, Ягодіна і тд., всі отримали трансфери. Ці питання абсолютно не піднімались! А подивіться, що ми почули на конгресі: почули скільки команд приймало участь, скільки 3:0, скільки 3:2, 3:1, які ростові дані, хто найважчий, хто найлегший, хто самий високий, все це ми можемо і на сайті побачити! На конгресі я хотів би почути, проїхавши 600 кілометрів, а що дав чемпіонат України для національної, юніорської, юнацької збірної, аналіз спортивних майданчиків на яких грають команди України, чи виконуються ті вимоги, що були при Сидоренку, коли ми купили і стійки і сітки і вишки. Я привів приклад, черкаського палацу спорту Будівельник, коли Черкаські Мавпи вийшли в Суперлігу їм сказали якщо не будуть виконані вимоги до команд Суперліги вони в Суперлізі не гратимуть, і вони все зробили, поетапно, але зробили! А чому ж ми не ставимо таких вимог? Я хотів би почути від Бібера вибачення перед талановитою волейболісткою Войтенко (Марія Войтенко, основний гравець черкаського Круга, 1992 року народження,прим. ред.), що вона не попала на юніорський чемпіонат Європи, який проходив у Нідерландах.

- Справді це доволі таки цікаве питання, в чому ж причина, що одна з найталановитіших наших волейболісток цього віку (якщо не найталановитіша) не поїхала зі збірною в Нідерланди?
- А причина в тому, що коли збірна наша взимку пробилася на чемпіонат Європи, треба було наступного ж дня відкоригувати календар матчів Суперліги! Цього зроблено не було! І Круг її не відпустив, оскільки в ті дні він грав матчі чемпіонату. Це злочин насамперед перед нею, адже волею федерації ми лишили дівчину можливості виступити на чемпіонаті Європи зі своїми ровесниками, хоча я впевнений, вона, не загубиться у волейболі і перемоги у неї обов’язково ще будуть.

- Як ви вважаєте, що дало чемпіонату України проведення матчів дублюючих складів?
- Як на мене, то це був просто цирк! Виходить команда на гру, а хтось з гравців ловиться за коліно і сходить вся команда (оскільки в запасі більше гравців не значиться, це доводилось неодноразово спостерігати в минулому сезоні, прим. ред), а технічний делегат за це додатково отримує гроші! Скажіть мені будь-ласка, ну хіба ж це не функції директорату? Вони абсолютно нічого не роблять для розвитку волейболу в країні. Їх не цікавить ні рівень чемпіонату, ні рівень виступів збірної, та ми вже Ізраїлю програємо! (відбір на чемпіонат світу серед жіночих команд, прим. ред).

- А що наша федерація робить для усунення таких невдалих результатів?
- Та абсолютно нічого! Вони навіть не подали на конкурс, оголошений Міністерством фізичної культури і спорту, кандидатури тренера збірної України! Бузаєв став тренером як громадянин України, так само ним могли стати як ви так і я за умови відповідної кваліфікації. Продовжуючи тему збірної скажу, що в витратному кошторисі федерації вказано: м’ячі для збірних команд України, я запитав у Володимира Бузаєва чи отримували вони м’ячі? Він на це відповів, що м’ячів збірна не отримувала, а тренувалась м’ячами Сєвєродончанки. Питання: де ділись гроші (м’ячі)???

- У звіті федерації довелось прочитати, що фонд заробітної плати за минулий рік працівникам федерації волейболу склав порядка 750 тисяч гривень. Це доволі таки суттєва сума…
- Так, це дужа суттєва сума, а якщо врахувати, що у федерації працює 12 чоловік то ця сума, враховуючи сьогоднішні реалії, є просто космічною! Мені надзвичайно боляче дивитись на те що твориться, оскільки я знаю, наскільки важко створювати та утримувати професійні команди. Виходить, що ти мучишся, шукаєш гроші на команду, а вони просто йдуть на заробітну плату котромусь чиновнику…

- Які, вами, бачаться шляхи до покращення ситуації в нашому волейболі?
- Сьогодні, мабуть, не знайдеться людина, яка готова посвятити себе президенству у нашій волейбольній федерації, вона повинна любити український волейбол, а не себе в українському волейболі, як це робить пан Туровський. Прийшовши до влади 5 років тому, він обіцяв, що знайде спонсорів, професіоналів, які будуть розвивати наш волейбол, але покрутившись в нашому волейболі певний час, він зрозумів, що тут «медом помазано» і нема чого когось шукати!

- Скажіть, будь-ласка, чи знаходить ваша точка зору підтримку у представників волейбольних клубів?
- Так, в кулуарах мене підтримують. Але, розумієте, в нас є свій менталітет, і його не переробиш. Підтримувати то підтримують, але виступити в голос бояться! Цьогоріч декілька президентів виступило, але загалом все тихо-мирно сходить «на тормозах». Просто, на певному етапі, до керівництва у волейбольних клубах прийшли певні бізнесові елементи, які зацікавленні у волейболі лише для того, щоб заробляти на продажах гравців. В Україні талановитих гравців хватає, зараз можливо менше, але якщо взяти за роки незалежності то можна було б сформувати як мінімум 2 конкурентоспроможні збірні (в дівчат так точно): Жукова, Фоміна, Сергієнко, Кривобогова, Вороніна, Татарина, Шелухіна, Сафронова, Цокур, Гончарова, Кривець, Сказка. Тут не важливо хто б був головним тренером цієї збірної, тут важливо забезпечити цій збірній участь у всіх провідних змаганнях світу. Мною пропонувалось, ще декілька років тому, оскільки ми не взмозі фінансово стимулювати гравця то давайте запропонуємо гравцю, що якщо ти відіграєш за збірну олімпійський цикл і виконуєш певні завдання, які поставлені перед збірною, ти отримуєш пільговий трансфер в іноземний клуб (як мінімум 7500 євро), або ж зовсім безкоштовно його отримуєш, ось він шлях стимулювання гравця для виступів за збірну команду України.
Ще один приклад бездіяльності керівництва нашої федерації: минулої осені, коли команди грали євро кубки голова федерації, Володимир Туровський приїхав у Черкаси, так він за 4 дні що перебував у місті (у вівторок грав Златогор, в середу Круг, в четвер Локомотив(К)) не зустрівся ні з управлінням молоді та спорту, ні з регіональною федерацією. Ну хіба ж це професіоналізм??? Так він ще й жодного разу за 5 років не вислуховував на виконкомі регіональні федерації!


- Юрій Станіславович, ви являєтесь головою федерації волейболу Черкаської області. Розкажіть про здобутки вашої федерації в минулому сезоні.
- У минулому сезоні в юнацькому чемпіонаті області приймали участь 24 команди у дівчат та 22 команди у хлопців. У хлопців першість ми проводили вперше. Уже 3 роки ми проводимо відкриту першість Черкаської області з волейболу серед дорослих. Наша першість називається Златогор - ліга. Її організовують спільними зусиллями наша федерація, управління молоді, сім’ї та спорту обласної державної адміністрації та ТМ Златогор. Ми серйозно займаємось популяризацією цієї ліги, у нас є свої блокноти, кепки, ручки, банери, дипломи, медалі і т.д., тобто повний комплекс рекламної атрибутики. У нас є люди які займаються популяризацією ліги (чого, нажаль, ми не бачимо на загальнонаціональному рівні). Ліга має власний Інтернет-сайт: www.zlatogor-liga.com.ua , на якому всебічно освічуються змагання першості. Цьогоріч в нас приймало участь 38 команд у різних дивізіонах (6 команд грає з інших областей). Рівень змагань, як на першість області, дуже високий, на місцевому телебаченні є програма, яка повністю присвячена Златогор – лізі. Чоловіча аматорська команда Златогор перемогла у цьогорічній першості країни серед аматорських колективів. Також би хотів зазначити, що саме зусиллями нашої федерації та управлінням молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації нам вдалось свого часу, зберегти для Черкас чоловічу команду Суперліги. В той же час дивно було, що ніхто з ФВУ не приїхав не поцікавився долею команди (в той рік розпадались дві команди Суперліги: Азот та Азовсталь(Маркохім))…


П.С. Дякуємо Юрію Станіславовичу за інформативне інтерв'ю. Також хотілося б запросити усіх, небайдужих до нашого волейболу, людей, висловити свою думку, стосовно ситуації в нашому волейбольному господарстві, на сторінках нашого сайту.